Щастя бродило світом, і всім, хто зустрічався на шляху, виконувало бажання. Якось через необережність Щастя провалилося в яму і ніяк не могло звідти вибратися. Багато людей підходили до ями та загадували свої бажання – Щастя їх виконувало. Однак ніхто не поспішав допомогти Щастю вибратися нагору.
І ось одного разу до ями підійшов молодик. Він глянув на Щастя, але не став нічого вимагати, а тільки спитав: “Щастя, а чого тобі хочеться?”
“Вибратися звідси”, – відповіло Щастя.
Молода людина допомогла Щастю вилізти і пішла далі своєю дорогою. А Щастя… було за ним слідом.
Кожен із нас періодично замислюється над тим, чи ми щасливі, чого нам не вистачає для щастя. Найчастіше ми вважаємо, що якщо здійсниться наше заповітне бажання, то ми відразу станемо щасливими… наприклад, коли ми отримаємо підвищення на роботі, коли нам підвищать заробітну плату, коли купимо квартиру, коли народимо дитину тощо. Однак коли ми це отримуємо чомусь щастя швидко минає… Виникають якісь нові переживання, занепокоєння, життєві обставини. І варто задуматись – що я роблю не так? Чому я не можу бути завжди щасливим?
Керівництво до практики
Гаутама Будда говорив:
«Щастя не залежить від того, хто ви є, чи що у вас є. Воно залежить лише від того, що ви думаєте».
Перша частина цього виразу більш-менш зрозуміла – зрозуміло, що щастя це щось, що знаходиться всередині людини і насправді не залежить від зовнішніх факторів. Насправді нам все ж таки вдається відчути щастя, коли воно прив’язане до якогось бажання. Наприклад, купив машину – став щасливим, поїхав відпочивати на море – став щасливим… але насправді це лише слабка подоба справжнього внутрішнього щастя, яке, до того ж, дуже швидко минає…
Як зрозуміти другу частину фрази Будди «…Щастя залежить від цього, що ви думаєте». Що слід думати, щоб бути щасливим? На думку відразу спадає одна притча:
Бог зліпив людину з глини, і залишився в неї невикористаний шматок.
– Що тобі ще зліпити? – спитав Бог.
– Зліпи мені щастя, – попросив чоловік.
Нічого не відповів Бог, і тільки поклав людині в долоню шматок глини, що залишився.
Цей шматочок глини – те, що ми можемо творити самі, це те, що вже є у нас. Залишилося лише знайти шлях до нього.
Ведичні джерела говорять, що цих шляхів так багато, скільки людей на землі. Різноманітність шляхів пояснюється тим, що всі різні. У кожного з нас свій досвід, свої цінності, поняття та уявлення про світоустрій, свій багаж знань, переживань…
Сьогодні хочу поділитися з вами одним із таких шляхів на щастя, що має 2000-річну історію практики буддійськими ченцями. Їхній шлях лежить через серце, анахата чакру. Вони давно зрозуміли, що глибину щастя, що переживається, можна відчути через інших людей, а точніше – через співпереживання і допомогу іншим людям. Коли ти пробуєш приміряти на себе сорочку іншої людини і з відкритим серцем готовий зробити все, що залежить від тебе, щоб допомогти іншому, виникає почуття всередині причетності до позитивних змін чужого життя – це мимоволі надає додаткового сенсу свого життя. Найцікавіше, що слідуючи цьому шляху, ти поступово починаєш відчувати, ніби тебе підключили до невичерпного джерела щастя, яке постійно підживлює тебе зсередини.
Це як у притчі про Щастя, ти перестаєш шукати його, воно просто слід скрізь за тобою.
Якщо вам НЕ знайоме почуття глибокого задоволення, коли ви допомагаєте комусь, тоді це не ваш шлях. Тоді шукайте свою дорогу – спробуйте і спостерігайте за своїми внутрішніми переживаннями.
Ну а якщо досвід ченців Тибету знайшов відгук у вашому серці, тоді пропоную вам спробувати його на собі. Це займе буквально 15-20 хвилин на день. Виконувати цю техніку можна будь-коли.
Спробуйте слідувати їй 3-4 рази на тиждень і вже за 7 днів ви помітите зміни не тільки у своєму внутрішньому світі, але вони відбудуться і на зовнішньому плані. Перевірте і отримані плоди від цієї практики змінять ваше життя на краще!
Медитація тібетських монахів
Обов’язково ділитесь вашими враженнями та досвідом після практики. Сидіти перед телевізором і нарікати на всіх навколо – це легко, а ось виділити 15 хвилин свого часу на те, щоб духовно підтримати та допомогти іншій людині, – вимагає зусиль і лише одиниці здатні хоча б 15 хвилин на день думати не лише про себе та про своєї особистої вигоди, але про благополуччя іншого.
До якої б групи людей ви не ставилися б, якщо ви читаєте/слухаєте цей текст/відео, значить ви вже вступили на дорогу своїх пошуків і хочете змінити своє життя і життя оточуючих на краще.
Бажаю вам сил, впевненості та кохання на вашому шляху.
Ом!
Автор статті:
Оля Амітара
Консультант по здоровому способу життя
